кӱжгӧ тӱрван

plīsums

1) надірваність, наддертість (-тости);

2) надірваність, підірваність, надсадженість, надвередженість, під[у]вередженість, (здоровья, сил) підірваність, занепалість (-ости), надвереда (здоров'я, сил); (нравственная) надсада, надрив (-ву), уверед (-ду); срв. Надрыв 4.

* * *

надломать и Надламливать (Надломлять), надломить надламувати и надламлювати, надламати, надломлювати, надломити, (о мног.) понадламувати, понадламлювати, понадломлювати що. [Наїхав з гори на пліт, надламав дишля (Брацл.). Надломили у садку вишню (М. Вовч.)]. Надломанный, Надломленный - надламаний, надломлений, понадламуваний, понадла[о]млюваний. [Надламане стебло (Грінч.). Надломлена билинонька (Черняв.)]. -ное здоровье, -ные силы - надломлене (підірване) здоров'я, надломлені (підірвані, підтяті) сили. (Безвременно) -ный жизнью - на цвіту прибитий. -ться -

1) надламуватися и надламлюватися, надламатися, надломлюватися, надломитися, понадламуватися и т. п., (слегка) наламуватися, наломлюватися, наломитися; бути надламуваним, надламаним и т. п. [Вісь наломилася (Сл. Гр.)]. Силы мои -ны - сили мої надломлені (-но), сили мої підірвані (-но) или підтяті (-то), моя сила занепала;

2) см. Надрываться 2 (под

I. Надрывать).

* * *

несов.; сов. - надлом`ить и надлом`ать

1) надла́мувати, -мую, -муєш, надлама́ти и мног. понадла́мувати, надло́млювати, -люю, -люєш, надломи́ти, -ломлю́, -ло́миш и мног. понадло́млювати

2) перен. надло́млювати, надломи́ти

відірваність (-ности).

* * *

* * *

1) (заросший травой верхний слой почвы) дзірван, -ну муж.

2) (вырезанные пласты этого слоя) собир. дзёран, -рну муж., мн. нет

несов.; сов. - надорва́ть

1) (az) yırtmak

2) перен.

1) разг. ( разорвать) yırtmak

2) см. порывать

* * *

gener. détaché

1) dare una forte tirata

2) разг. balzare vi (e, a), scattare vi (e, a)

3) прост. (поехать, пойти куда-л.)

•

- рвануться

* * *

gener. fiondarsi, dare uno strappo

а) чүлләрдә, далаларда сыртларына йөк салынган дөяләр, ишәкләр төркеме

б) сәүдә суднолары, корабльләр төркеме

- караван птиц

1) поезд

2) кәрван; бер-бер артлы тезелгән арбалар

•

- поезд дружбы

надорвать

I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];

2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -

1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];

2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -

1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];

2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).

II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.

* * *

несов.; сов. - надорв`ать

отторгнуть відривати, відірвати, відсмикувати, відсмикнути що від чого. [Одірвав дошку від паркана]; (перен.) відривати, відірвати, відчахнути що, кого від чого, від кого. Срв. Отлучать. Отторженный, отторгнутый - відірваний. Земли, -тые от Украйны - землі, відірвані від України.

* * *

несов.; сов. - отт`оргнуть

1) (действие) пробудження, збудження. [Пробудження в масах свідомости особистих прав (Доман.). Не стелено їй подушок для сну, не грали їй при збудженню музики (Франко)];

2) прокид, просип, прочинок (-нку), пробудок (-дку). [Прокид від сну (Куліш). Одірваність од життя і прокид до його (Єфр.). Не можна сказати, щоб той хміль був без пробудку (Куліш)].

* * *

1) ( действие) пробу́дження, розбу́дження; збу́дження

2) ( состояние) пробу́дження; прокида́ння, проки́нення, про́кид, -у

невідірваний. -тые земли - невідірвані землі.

* * *

* * *

1) разг. (об одежде) лахманы, -ноў, ед. лахман, -на муж., рызманы, -ноў, ед. рызман, -на муж.

2) прост. (о бедных, неимущих людях) галота, -ты жен.

абадранцы, -цаў мн., ед. абадранец, -нца муж., абадранка, -кі жен.

3) спец. рвань, род. рвані жен., зрыўкі, -каў ед. нет